Історики озвучили нову версію злочинів радянської влади
Історики озвучили нову версію злочинів радянської влади.
Дослідники
заявили, що на території України у 1939-41-ому роках діяли три
концтабори для військовополонених: на Сумщині, Полтавщині та поблизу
Луганська. Саме там, на переконання вчених, НКВСівці розстрілювали
польських вояків, а також переселенців із Молдови, Румунії та країн
Балтії. Зараз історики ведуть розслідування, адже вагомих доказів, окрім
свідчень очевидців, немає.
Результати
міжнародного розслідування розстрілів військовополонених у концтаборах
НКВС на території УРСР оприлюднили на прес-конференції голова київського
«Меморіалу» імені Василя Стуса Роман Круцик та головний редактор
журналу «Музеї України» Віктор Тригуб. Аналіз знайдених документів і
свідчень очевидців підтверджує висновок: Катинь —це не просто
географічна назва. Це — страхітливе масове явище людиноненависницької
політики тоталітарного режиму. Режиму, який перетворив благодатну
українську землю на величезну могилу...
Результаты
международного расследования расстрелов военнопленных в концлагерях
НКВД на территории УССР обнародовали на пресс-конференции председатель
киевского «Мемориала» имени Василия Стуса Роман Круцик и главный
редактор журнала «Музеї України» Виктор Тригуб. Анализ найденных
документов и свидетельств очевидцев подтверждает вывод: Катынь — это не
просто географическое название. Это — страшное массовое явление
человеконенавистнической политики тоталитарного режима. Режима,
превратившего благодатную украинскую землю в огромную могилу...
В результате целенаправленной работы инициативной группы по изучению
истории Козельщинского, Путивльского и Старобельского концентрационных
лагерей НКВД СССР созданной при журнале "Музеи Украины" во главе с ее
гл. редактором Виктором Тригубом, была выкрыта одна их тайн времен СССР.
Тайна, засекреченная на 70 лет, о существовании на Украине лагерей
смерти, для политических, заклеенных из числа иностранных граждан.
Як стало відомо із ЗМІ журналу "Музеї України" , з польського видання
журналу "M?w? wieki"(квітень 2010 №4/10(603)) в смт Козельщина був
заснований один з восьми концентраційних таборів смерті де утримувалися
польські військовополонені.
Концтабори НКВД - секретний полігон хімічної зброї? Під
час масштабних розслідувань, трапляється чимало містики. Особливо, коли
справа стосується факту таємного вбивства великої клькості людей.
Доводиться знову повертатися до резонансного дослідження діяльності
Козельщинського табору НКВС СРСР для військовополонених. Полтавська
область.
Члени редколегії журналу "Музеї України" у Посла Литви Відбулася
офіційна зустріч шеф-редактора журналу "Музеї України" Наталки
Іванченко, редактора часопису Віктора Тригуба, історика Володимира
Бровка з Надзвичайним і Повноважним Послом Литви в Україні паном
Патрасом Вайтєкунасом на його запрошення.
Розстріли поляків
і молдаван в Козельщинському таборі НКВС
Триває масштабне
розслідування діяльності таборів для військовополонених НКВС. Отримано і
оприлюднено матеріали, які суттєво вплинуть на європейську політику. Терміну
давності у цій справі не існує. Вже зрозуміло, що факти позасудових масових
розстрілів військовополонених, політв’язнів з Прибалтики, Молдови, Румунії,
Польщі, Західної України, Білорусі, на жаль, аж ніяк не сприятимуть дружбі
народів, а особливо відносинам з Росією…
"Музеї України" у Посольстві Румунії Історичне
розслідування журналу "Музеї України" викликало значний міжнародний
резонанс. Ми вивчаємо діяльність Козельщинського і Путивльського
концтаборів НКВС для військовополонених. Виходить, що у Козельщині і
Путивлі протягом червня-серпня 1941 року, розстріляли 14000 естонців,
литовців, латишів, поляків, молдаван, румун, гагаузів...
Журнал «Музеї України»
інформує про перші результати
резонансного історичного розслідування, яке має міжнародне значення.
Проаналізувавши
опубліковані матеріали в рамках Катинського розслідування, документи про
депортацію «ворогів радянської влади» з Прибалтики, Молдови, України, ми дійшли
висновку, що у Путивльському і Козельщинському таборах для військовополонених,
після початку війни 22 червня 1941 року, було здійснено позасудові страти
литовців, латишів, естонців, молдаван, євреїв, поляків…
Литва,
Латвия, Эстония, Польша, Молдова, Румыния оказались жертвами сталинских
репрессий на территории УССР! Все больший резонанс имеет историческое
расследование о внесудебных казнях военнопленных и политзаключенных из
6 стран летом 1941 года, в концлагерях НКВД. Маленькая команда
исследователей журнала "Музеи Украины" оказалась в эпицентре
геополитической интриги, где причудливо переплелись международные
интересы основных европейских игроков и России.
Експедиція в концтабір НКВС Наймасштабніше
міжнародне розслідування року вийшло на фінішну пряму. Стартує спільна
експедиція журналу "Музеї України" за підтримки кількох структур. Маючи
потужні глибинні сканери, ми плануємо дослідити кілька квадратів поблизу
монастиря, де у 1939-41 роках діяв один з восьми концтаборів для
військовополонених НКВС СРСР. За нашими припущеннями, там є замасковані
братські могили, де поховано кілька тисяч польських військовополонених,
репресовані молдавани, українці, прибалти... Всього десь 5-6 тисяч
осіб...
Испытания химоружия на поляках в лагерях НКВД Расследование деятельности концлагерей для
военнопленных НКВД СССР, начатое журналом "Музеи Украины", продолжает
приносить сенсационные результаты. Честно говоря, мы не ожидали
подобного! Уже сейчас мы можем почти уверенно утверждать, что подлые
внесудебные расстрелы польских военнопленных в 1940 году, проводились
практически во всех восьми лагерях, а не только в Катыне! Казни поляков,
граждан стран Балтии, Молдовы продолжались и после 22 июня 1941 года!
КГБ СССР в 1988-89 годах осуществил масштабную операцию прикрытия
преступлений НКВД, скрыв массовые расстрелы, сконцентрировавшись лишь на
Катыни.
Відповідь з архіву СБУ по концтаборах НКВС Нічого сенсаційного від СБУ не очікували. Документи не збереглися. Все знищено. Дякуємо за поради і оперативну відповідь! Треба
штурмувати московські архіви. Але, зробити це після позову поляків до
Росії з вимогою компенсувати загибель у розмірі мільйона євро за
кожного, практично не реально. І зрозуміло, чому Москва знову все
засекретила... В результаті не можемо документально підтвердити загибель молдаван, литовців, латишів, естонців...
Куда НКВД подевал 4676 молдаван? Ни
людей, ни могил. В июне 1941 года, началась массовая депортация из
Молдавской ССР "врагов народа". Немедленному аресту подлежали бывшие
офицеры румынской армии, полицейские, пограничники, госслужащие,
помещики, священники и другие сомнительные категории. Главы семей -
мужчины, подлежали высылке в лагеря, а члены семей - жены и дети
отправились на поселение в разные районы Сибири, Казахстана, Средней
Азии. Мужчин привезли в Козельщинский и Путивльский концлагеря НКВД для
военнопленных в УССР. Все. Следы теряются.
Маленький городок
Путивль, более известный как столица партизанской славы, стремительно получил
международную славу как место, где НКВД уничтожил военную и государственную
элиту Польши, Эстонии, Латвии, Литвы, Молдовы. Именно под Путивлем действовал
страшный лагерь для военнопленных, о котором общественность мало что знала…
Владимир Бровко:
«Концлагеря НКВД – трагедия Молдовы!»
Смелое заявление
киевского историка Владимира Бровко о массовых расстрелах военнопленных и
граждан Эстонии, Латвии, Литвы, Польши, Молдовы, Румынии в Путивльском
концлагере НКВД, имело большой резонанс. Журнал «Музеи Украины», начавший
собственное расследование, мгновенно оказался в эпицентре внимания как
дипломатов, так и юристов-международников,историков, и даже хакеров, сумевших повалить сервер и удалив со страниц
сайта издания все материалы по Путивлю.
Результати
міжнародного розслідування розстрілів військовополонених у концтаборах
НКВС на території УРСР оприлюднили на прес-конференції голова київського
«Меморіалу» імені Василя Стуса Роман Круцик та головний редактор
журналу «Музеї України» Віктор Тригуб. Аналіз знайдених документів і
свідчень очевидців підтверджує висновок: Катинь —це не просто
географічна назва. Це — страхітливе масове явище людиноненависницької
політики тоталітарного режиму. Режиму, який перетворив благодатну
українську землю на величезну могилу...
Результаты
международного расследования расстрелов военнопленных в концлагерях
НКВД на территории УССР обнародовали на пресс-конференции председатель
киевского «Мемориала» имени Василия Стуса Роман Круцик и главный
редактор журнала «Музеї України» Виктор Тригуб. Анализ найденных
документов и свидетельств очевидцев подтверждает вывод: Катынь — это не
просто географическое название. Это — страшное массовое явление
человеконенавистнической политики тоталитарного режима. Режима,
превратившего благодатную украинскую землю в огромную могилу...
Як стало відомо із ЗМІ журналу "Музеї України" , з польського видання
журналу "M?w? wieki"(квітень 2010 №4/10(603)) в смт Козельщина був
заснований один з восьми концентраційних таборів смерті де утримувалися
польські військовополонені.
Під
час масштабних розслідувань, трапляється чимало містики. Особливо, коли
справа стосується факту таємного вбивства великої клькості людей.
Доводиться знову повертатися до резонансного дослідження діяльності
Козельщинського табору НКВС СРСР для військовополонених. Полтавська
область.
Історичне
розслідування журналу "Музеї України" викликало значний міжнародний
резонанс. Ми вивчаємо діяльність Козельщинського і Путивльського
концтаборів НКВС для військовополонених. Виходить, що у Козельщині і
Путивлі протягом червня-серпня 1941 року, розстріляли 14000 естонців,
литовців, латишів, поляків, молдаван, румун, гагаузів...
Президенту
України Януковичу В.Ф.
Смелое заявление
киевского историка Владимира Бровко о массовых расстрелах военнопленных и
граждан Эстонии, Латвии, Литвы, Польши, Молдовы, Румынии в Путивльском
концлагере НКВД, имело большой резонанс. Журнал «Музеи Украины», начавший
собственное расследование, мгновенно оказался в эпицентре внимания как
дипломатов, так и юристов-международников,
